не дать ходу кому

• НЕ ДАВАТЬ/НЕ ДАТЬ ХОДУ <-a> кому

[VP; subj: human or collect; often 3rd pers pl with indef. refer.]

=====

⇒ to deprive s.o. of the opportunity to make full use of his abilities, obstruct s.o.'s advancement at work etc:

- X не даёт Y-y ходу≈ X holds Y back;

- X doesn't give Y a chance;

- X doesn't let Y get ahead;

- X blocks Y's advancement (promotion);

- X stands in Y's way.

     ♦ Ему надо искать другую работу, в институте ему не дадут хода. He should look for another job, they won't let him get ahead at the institute.

• НЕ ДАВАТЬ/НЕ ДАТЬ ХОДУ <-a> кому

[VP; subj: human or collect; often 3rd pers pl with indef. refer.]

=====

⇒ to deprive s.o. of the opportunity to make full use of his abilities, obstruct s.o.'s advancement at work etc:

- X не даёт Y-y ходу≈ X holds Y back;

- X doesn't give Y a chance;

- X doesn't let Y get ahead;

- X blocks Y's advancement (promotion);

- X stands in Y's way.

     ♦ Ему надо искать другую работу, в институте ему не дадут хода. He should look for another job, they won't let him get ahead at the institute.

• НЕ ДАВАТЬ/НЕ ДАТЬ ХОДУ <-a> кому

[VP; subj: human or collect; often 3rd pers pl with indef. refer.]

=====

⇒ to deprive s.o. of the opportunity to make full use of his abilities, obstruct s.o.'s advancement at work etc:

- X не даёт Y-y ходу≈ X holds Y back;

- X doesn't give Y a chance;

- X doesn't let Y get ahead;

- X blocks Y's advancement (promotion);

- X stands in Y's way.

     ♦ Ему надо искать другую работу, в институте ему не дадут хода. He should look for another job, they won't let him get ahead at the institute.

м

1. ҳаракат, гашт, гардиш; туда ход у три часа то он ҷо сесоата роҳ аст; ход поезда гашти Поезд; тихий ход гашти суст; дать задний ход ақиб рафтан; полныйход! тез!, зуд!; полным ходом бо суръати тамом; на полном (на всём) ходу тез (бо суръат) рафта истода

2. перен. рафт, равиш, ҷараён; ход событий рафти ҳодисаҳо; ход мыслей фикрхо; ход болезни ҷараёни касалӣ; ход экономического раз­вития рафти (равиши) тарақкиётӣ иқтисодӣ

3. гардиш, тобхӯрӣ, гашт, харакат; ход руля гардиши руль; ход поршня ҳаракати поршень; ход часов гаш­ти соат; плавный ход мотора ҳаракати мавзуни мотор; холостой ход харакати бекора; по ходу часовой стрелки мувофиқи гашти ақрабаки соат

4. кор, амалиёт; ход доменной печи кори кӯраи оҳангудозӣ

5. тех. кисми кори, чарх, гилдирак; гусеничный ход тасмачарх; коляска на резиновом ходу фойтуни чархаш резинӣ

6. (в игре) рониш, гашт, рондан(и), Гаштан(и); ход конём шахм. рондани асп; ход тузом карт, гашти туз; чей ход? навбати гаштан ба кӣ?, кӣ мегардад?; ваш ход гашт аз шумо, бозӣ аз шумо

7. перен. услуб, машқ, гашт; ловкий ход гашти моҳирона

8. дар, даромад, даромадгох; парадный ход дари да­ромад; чёрный ход дари Партов; ход со двора даромад аз ҳавлӣ

9. роҳ, роҳрав; подземный ход роҳи зеризаминӣ; ходы сообщения воен. хандак. (рощ рафтуомад дар байни сангарҳои хатти ҷанг) крёстный ход церк. салнббаророн (салибу укнусхоро бардошта кӯча ба кӯча гаштани насрониён); в ходе предлог с род. дар раф­ти…, дар вақти…, дар чараёни…, ҳангоми.,.; в ходе игры дар рафти бозй; в ходе переговоров дар рафти гуфтушунид; в ходе сражения дар рафти ҷанг (муҳориба); в ходе строительства дар рафти сохтумон; в [большом] ходу серистеъмол, сермасриф; быть в большом ходу маъмул (серистеъмол, сермасриф) будан; на ходу 1) (во время движения) ҳангоми ҳаракат 2) (по­путно) дар омади гап; с ходу рафтуравон; дать ход чему 1) ба харакат овардан, ҳаракат додан; машинист дал ход, поезд тронулся машинист поездро ҳаракат дод ва поезд ба роҳ даромад 2) ба муҳокима гузоштан (супурдан); дать ходу разг. гурехтан, фирор кардан; задать хода прост, ҷуфтак кашида гурехтан; знать все ходы и выходы ҳамаи роҳу растаро донистан; не дать ходу кому роҳ додан, мамониат кардан; пойти в ход ба кор даромадан, кор фармуда шудан; пу­стить в ход ба кор даровардан, кор фармудан, ба ҳаракат даровардан; пустить в ход машину мошинро ба ҳаракат даровардан (ба кор андохтан); на \ходу подмётки рвёт (режет) аз чашм сурмаро мезанад

движение; массовое перемещение рыбы в места нереста

йөрөш, йөрөм, аҙым, барыу, юл; үрләү ваҡыты

м перен.

течение, развитие чего-л.

барыш, үҫеш, ағыш

вход

юл, барыу юлы, инеү (юлы)

рабочая часть машины и др.

тәгәрмәс, табан, ҡуласа

в игре

сығыу, йөрөү, сығыш

м тех.

работа машины, механизма

эшләү, барыу, йөрөш

м перен.

манёвр, приём

алым, ысул, юл

коридор, тоннель

үткәүел, үтеү урыны (юлы)

м

1. (движение) ἡ κίνηση [-ις], ἡ πορεία, τό βάδισμα/ ἡ λειτουργία (механизма)/ ἡ ταχύτητα [-ης] (скорость):

2. (развитие, течение) ἡ ἐξέλιξη [-ις], ἡ πορεία:

3. (вход, проход) ἡ είσοδος:

4. (в игре) ἡ κίνηση (в шахматах и т. ἡ.)/ ἡ σειρά (в картах):

ж даниягизан, даниягидухтар, зани (духтари) даниягӣ №тчик мтех. датчик (асбобест, ки аз кори механизм, фаъолияти организми зинда ва ғ. хабар медиҳад)дать сов.

1. кого-что, чего додан, бахшидан; датчанка книгу товарищу китобро ба рафиқи худ додан; датчанка адрес адресро додан; датчанка телефон [рақами] телефонро додан // что разг. (заплатить) додан, пардохтан; я дал за эту книгу пять рублей ман барои ин китоб панҷ сӯм додам

2. что кому имкон додан; это даст мне возможность посещать уроки ин ба ман имкон медиҳад, ки ба дарсҳо ҳозир шавам; не каждому дано быть музыкантом ҳар кас мусиқачй шуда наметавонад

3. что супурдан, додан; датчанка работу кор супурдан

4. что кому разг. муайян кардан (ба назар, аз рӯи намуд); на вид ему можно датчанка лет сорок зоҳиран вай қариб чилсола аст

5. что задан; датчанка пощёчину шаппотӣ (торсакӣ) задан; датчанка подзатыльник ба пушти сар (ба буни гардан) задан // по чему, во что прост. задан; датчанка по уху ба гӯш (баногӯш) задан; датчанка в зубы кому-л. 1) (ударить) ба тумшуқи касе задан; ба таги ҷоғ фаровардан 2) (дать взятку) пора (ришва) додан, гулӯи касеро равған кардан

6. что додан, барпо кардан; датчанка обед в честь юбиляра ба шарафи соҳибҷашн зиёфат додан; датчанка концерт концерт додан

7. что (принести как результат) бахшидан, додан; датчанка высокий урожай ҳосили баланд додан

8. в сочет. с сущ. что датчанка обещание ваъда додан; датчанка распоряжение фармон додан, амр кардан; датчанка разрешение рухсат додан; <> слово 1) (на собрании) сухан додан 2) (пообещать) ваъда (қавл) додан; датчанка согласие розигӣ додан, рози шудан; датчанка указание дастур додан; датчанка звонок занг задан; датчанка отбой бонги бозгашт додан; датчанка трещину тарқиш пайдо шудан; датчанка течь сӯрох (тешуқ) шудан

9. с неопр. мондан, гузоштан, роҳ (рухсат) додан: дайте пройтй монед, гузарам; он не дал мне договорить вай намонд, ки гапамро тамом кунам

10. повел. лансгл. 1 л. буд. в знач. побуд. частицы биё, як; дай, думаю, зайду к приятелю як пеши шарикам равам, гуфтам; дайка я прочту ещё раз биё боз як бори дигар хонам <> дай бог кому худо расонад (хоҳад), илоҳи ҳамин тавр шавад, кошкӣ ҳамин тавр мешуд; не дай бог худо накунад, худо нишон надиҳад, худо нигоҳ дорад; датчанка волю кому-л. касеро ба ихтиёраш мондан (монондан); датчанка волю чему сар додан; датчанка волю слезам гиря карда фиристодан (сар додан); датчанка выход чему-л. изҳори чизе кардан, дилро аз чизе холй кардан; датчанка газ прост. газ додан, тезондан; датчанка дорогу кому роҳ додан, имкон додан; датчанка занавес пардаро фуровардаи; датчанка знать кому о ком-чём дарак додан; датчанка себя знать аз худ дарак додан, ҳис карда шудан; усталость дала себя знать хастагӣ ҳис карда шуд; датчанка крюк (крюку) давр зада роҳро дур кардан; датчанка маху хато (ғалат) кардан; датчанка начало чему оғоз кардан; датчанка подножку кому-л. ба касе пешпо додан; датчанка по шапке кому груб. прост. ҳай кардан; датчанка права (право) граждаиства эътироф кардан; датчанка представление о чём мадрак додан; датчанка себе труд лозим донистан, худро вазифадор шумурдан, кӯшиш кардан; он недал себе труда подумать фикр карданро лозим надонист; датчанка стрекача (тягу) прост. думро хода кардан, пойро зери бағал гирифтан; шиппи гурехтан, ғайб задан; датчанка урок дарси ибрат додан; датчанка шпоры маҳмез задан; дорого бы дал ҷонамро фидо мекардам; как пить датчанка прост. албатта, яқин(ан), бешубҳа, бешак; не \датчанка в обйду кого ҳимоя кардан; не \датчанка спуску кому гузашт накардан, беҷазо намонондан; не \датчанка ходу кому роҳ надодан, мамониат кардан; ни \датчанка ни взять худи худаш; айнан; я тебе (те) дам! рӯзатро нишон медиҳам!; вот я тебе дам бегать! ҳоло ман ба ту давиданро нишон медиҳам!

* * *

муж. в разн. знач. ход, род. ходу муж.

(шаг, аллюр, ходьба) хада, -ды жен.

(течение событий — ещё) хада, -ды жен.

1. (движение) кIоныр, зекIоныр

ход поезда мэшIокум икIон

полный ход етIупщыгъэу (е кIуачIэу иIэмкIэ) кIоныр

тихий ход тынчэу кIоныр

дать задний ход зэкIэгъэкIон

весенний ход рыбы пцэжъыехэм гъатхэм якъэкIон

два часа ходу сыхьатитIу гъогу (е узэрэтетыщтыр)

2. (работа, совершаемая механизмом) зекIоныр, Iоф ышIэныр

ход поршня поршнэм изекIон

плавный ход мотора моторым зыпкъ итэу Iоф ышIэныр

ход часов сыхьатым икIу

3. перен. (развитие, течение) зэрэкIорэр, Iоф зэришIэрэр, зекIуакIэ

в ходе борьбы бэнэныгъэм изекIуакIэ хэтэу

ход событий хъугъэ-шIагъэхэм язекIуакI

ход мыслей акъылым Iоф зэришIэрэр

ход болезни узым изекIуакI

ход войны заор зэрэкIорэр

4. (обращение, хождение) зекIоныр, тIупщыныр

быть в ходу зекIон

пустить в ход тIупщын

5. (в игре) кIогъу, кощыгъу

ваш ход о уикощыгъу

◊ подземный ход чIычIэгъ гъогу

пустить все средства в ход амал пстэухэр къызыфэбгъэфедэн

не давать ходу кому-либо кIуапIэ зыгорэм емытын

пройти

1) что, через что, по чём, где - проходити (в песнях и проходжати), пройти, переходити (в песнях и переходжати), перейти, (во множ.) попроходити, попереходити що, через що и чим, по чому, де. [Тихо проходив я лісом (Грінч.). Проходив він по городах і селах (Єв.). Та не стіймо всі вкупі, а проходьмо там, де він стоїть, по одинцю, по двоє і по троє (Куліш). Став найменший брат, піший піхотинець, Муравськими шляхами проходжати (Дума). Разів з двадцять окрутився він коло того місця, пройшов його і вздовж і впоперек (Мирн.). Той блукає за морями, світ переходжає (Шевч.). Свого «бога живої людини», оту центральну ідею, яка переходить усіма його творами, він мав (Єфр.). Як забути давнє зло, що кровавою межею нам по серці перейшло (Франко). Уже всі люди перейшли (Грінч.)]. -ходи, не стой тут - проходь, не стій тут. Тут нельзя -йти - сюдою ніяк пройти, не можна пройти, нема ходу. Войска -шли через город - війська перейшли через місто, перейшли місто. -йдя мост, поверни налево - перейшовши, минувши міст, зверни ліворуч. -дить, -йти вперёд - проходити, пройти, проступати, проступити (наперед). [Увіходьте! - показує на відчинені двері, - та не проходьте, з краю стійте (Тесл.). Так тісно, що й проступити не можна (Гр.)]. Дать -йти кому (расступившись) - проступитися перед ким. [А ну, проступіться, не можна за вами шахву винести (Звин.)]. -дить, -йти мимо кого, чего - проходити, пройти, переходити, перейти повз (проз) кого, повз (проз) що и кого, що, минати, минути, поминати, поминути, проминати, проминути кого, що. [Він проходить тих двох (Чуб. II). Хто мав вийти з хати, мусів неодмінно перейти проз неї (Крим.). Вертаємося ото другого дня з церкви, Антін мій минає свій двір (Кониськ.). Поминете дві хати, а третя - наша (Звин.). Проходив проз хату своєї родички, баби Мокрини - знахарки. Саме як він її проминав, із хати вийшла молодичка (Грінч.)]. -йти (сквозь) огонь и воду - огонь і воду перейти, крізь огонь і воду пройти, пройти крізь сито й решето, бути і на коні і під конем, і на возі і під возом, і в ступі і за ступою, пройти і Крим і Рим, бувати у бувальцях. [Ніби то вже з нею то огонь і воду перейти можна (М. Вовч.). Сущі пронози, не взяв їх кат; були вони і на конях і під кіньми, і в ступі й за ступою (Кониськ.). Двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето (Грінч.)]. Он весь свет -шёл - він увесь світ пройшов. [Пройшов же я світ увесь (Чуб. II). Брехнею світ пройдеш (Приказка)]. -дить долгий и трудный путь - проходити, переходити, верстати довгий і важкий шлях, довгу і важку путь. -дить различные этапы в своём розвитии - переходити різні етапи в своєму розвою. - дить, -йти школу - переходити, перейти школу. [Освічені класи переходять школу, яка їм дає знання (Грінч.)]. Через его руки -шло несколько миллионов - через його руки перейшло декілька мільйонів. -дить должность, службу, стаж - відбувати уряд, службу, стаж. -ходить чины - переходити чини;

2) до какого места, какое расстояние - проходити, пройти до якого місця, докуди. [Я сам проходив аж до Чорного моря (М. Вовч.)]. -йти десять вёрст пешком - пройти десять верстов пішки;

3) (двигаться по известному направлению) переходити, перейти. -шло облако по небу - перейшла хмарка по небу;

4) (известное расстояние в течение известного времени) проходити, пройти, у(ві)ходити, у(ві)йти, (реже) заходити, зайти. [Десять верстов од села до города, - може верстов зо три увійшли (Тесл.). Був певний, що уйшов десять миль (Франко). Зайшли вже добрий кусень дороги (Маковей)]. -ходить по 6 вёрст в час - уходити (проходити) по шість верстов на годину;

5) во что, сквозь что - проходити, пройти, пролізати, пролізти в що, крізь що. Диван не -дит в дверь - диван (канапа) не проходить у двері (крізь двері). [Легше верблюдові крізь ушко голки пройти, ніж багатому у царство боже увійти (Єв.)];

6) (проникать) проходити, пройти крізь що, через що; (о жидкостях) проточуватися, проточитися крізь що, просякати, просякнути крізь що. [І проходить його голос через ту могилу, і в могилі пробуджає милого і милу (Рудан.)]. Свет -дит сквозь стекло - світло проходить крізь скло. Чернила -дят сквозь бумагу - чорнило проходить крізь папір. Пуля -шла навылет - куля пройшла, пролетіла наскрізь (через що). [Йому куля пролетіла через шапку і чоло (Рудан.)]. Смола -шла наружу - смола пройшла (проступила) наверх;

7) (проноситься перед глазами, перед мысленным взором) проходити, пройти, переходити, перейти, просуватися, просунутися, пересуватися, пересунутися, снуватися (перед очима, поперед очі). [Перед нами переходить життя, в якому купівля корови здається подією трохи не епохальною (Єфр.). В його голові мигтіли якісь шматки думок, просувалися якісь неясні образи (Коцюб.). Снується краєвидів плетениця, розтопленим сріблом блищать річки (Л. Укр.)];

8) (изучать) переходити, перейти, вивчати и виучувати, вивчити що. -дить историю, физику - вивчати історію, фізику. -дить курс наук, курс чего-л. - переходити курс наук, курс чого;

9) (о дороге, реке: пролегать, протекать в известн. направлении) проходити, іти, пройти де. [Серед раю йшла дорога між двома садами (Рудан.)];

10) (о времени, состоянии, событии: протекать) минати, минути и зминути, минатися, минутися, проминати, проминути, переходити, перейти, проходити, пройти, сходити, зійти, збігати, збігти, бігти, перебігти, пливти и плинути, спливати, спливти, упливати, упливти и уплинути; срв. Протекать, Пробегать, Пролетать. [Минають дні, минають ночі, минає літо (Шевч.). От субота і минає, північ наступає (Рудан.). Минув цей день, минув другий, третій, тиждень (Грінч.). Уже й літо минулося, зима вже надворі (Шевч.). Два дні зминуло (Звин.). Жнива були й проминули, осінь наступає (Рудан.). Перейшла й друга ніч (Яворн.). Ба надходить і проходить не час, не година (Рудан.). От уже і літо зійшло (Переясл.). Час збігав, туга якось потроху втихла (М. Вовч.). Збігло хвилин з двадцять (Корол.). Плинуть часи за часами, як хвилі на морі (Дн. Чайка). Минає час ночами, днями, спливає мрійним колом снів (Черняв.). Упливло півтора року (Г. Барв.)]. -шло то время, когда можно было… - минув (-вся) той час, коли можна було… Время -дит, -шло незаметно - час минає, минув непомітно, час і не змигнувся. [З ним гомонячи, і час було не змигнеться (М. Вовч.). З тобою, хлопчино, вечір не змигнеться (Метл.)]. -шли красные дни - минулася розкіш, минулися розкоші. -йти безвозвратно - минутися безповоротно, (образно) втекти за водою. [Ваш вік ще за водою не втік (Кониськ.)]. Зима -шла - зима минула, минулася, проминула, перейшла, перезимувалася. [Такеньки уся зима зимська перезимувалася (М. Вовч.)]. -дить, -йти даром, безнаказанно кому, -йти бесследно - минатися, минутися кому (так, дурно, безкарно), перемеженитися. [Се йому так не минеться (Гр.). Хто сміється, тому не минеться (Номис). Коли сей раз йому минеться так, так він і вдруге (Кониськ.). Люде думали, що воно так і перемежениться, бо наче все вщухло (Г. Барв.). Ні, це все перемежениться, усе буде добре (Яворн.)]. Хорошо, что всё так -шло - добре, що все так минулося. Болезнь его -дит - хвороба його минає(ться). Боль -шла - біль минувся, перейшов. Интерес к чему -шёл - інтерес до чого минувся, вичерпався. Зеседание -дило бурно - засідання йшло, переходило, відбувалося бурхливо. Концерт, лекция чтение -шёл (-шла, -шло) весело - концерт, лекція, читання відбувся (відбулася, відбулося) весело. [Читання відбулося весело, слухали всі цікаво (Грінч.)]. Река -шла - річка (крига в річці) перейшла. Лёд -шёл - крига перейшла, сплила;

11) проходити, пройти, перепадати, злитися. В этом году часто -дят дожди - цього року часто проходять (перепадають) дощі. Вчера -шёл дождь - учора пройшов, злився (диал. злявся) дощ. [У нас в Чижівці вчора злялися аж два дощі (Звин.)];

12) что чем - проходити, пройти, переходити, перейти що чим. [Повесні ми тут і не орали, а тільки драпачами пройшли (Козел.)]. -дить в длину ниву (плугом, ралом) - довжити ниву. -дить крышу краской - проходити дах фарбою. -йти огнём и мечём - перейти огнем і мечем, (вдоль и поперек) перехристити огнем і мечем. [Ляхи всю Україну огнем і мечем перехристять, козаків вигублять, а селян і міщан у невільниче ярмо на віки позапрягають (Куліш)]. Пройденный - перейдений, пройдений. -ный путь - перейдений шлях, перейдена путь, відбута дорога.

* * *

1) прохо́дити, пройти́; (оставляя за собой что-л.) промина́ти, промину́ти; (через что-л.) перехо́дити, перейти́

2) (протекать, миновать: о времени, событиях) мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися, промина́ти, промину́ти, прохо́дити, пройти́, сплива́ти, сплисти́ и спливти, збіга́ти, збі́гти

• НЕ ДАВАТЬ/НЕ ДАТЬ ХОДУ <-a> кому

[VP; subj: human or collect; often 3rd pers pl with indef. refer.]

=====

⇒ to deprive s.o. of the opportunity to make full use of his abilities, obstruct s.o.'s advancement at work etc:

- X не даёт Y-y ходу≈ X holds Y back;

- X doesn't give Y a chance;

- X doesn't let Y get ahead;

- X blocks Y's advancement (promotion);

- X stands in Y's way.

     ♦ Ему надо искать другую работу, в институте ему не дадут хода. He should look for another job, they won't let him get ahead at the institute.

1) (действие) прохід, перехід (-ходу); срв. Прохождение. [Колись переходом стояв у нашому селі москаль (Осн. 1862)]. -ход войска - перехід війська. Зайти -ходом - зайти проходом, переходом;

2) (место для прохода) прохід, перехід (-ходу), (узкий между постройками) сутки, суточки, сутичі; срв. Ход. [Між сими домами вузенький прохід, що тільки проїхати (Свидн.). За-для того прийшлось би, правда, більші піраміди ще вищі будувати, переходи робити довші в них (Л. Укр.). Вижени вівці через сутичі на вулицю (Поділля)]. Нет -хода - нема проходу, (сквозь толпу) нема проступу, проступку, протовпу, пробою (крізь натовп). Дать -ход кому (в толпе) проступитися перед ким. [Проступіться, люди! зараз виносять домовину (Звин.)]. Он мне -хода не даёт, от него мне -хода нет - він мені проходу, проступку, просвітку не дає, від нього (через нього) мені проходу, проступку, просвітку нема(є). [Не дає мені проходу, скрізь лізе в очі осою (Кониськ.). Він мені що далі, то все більше проступку не дає, а я втікаю, ховаюсь від його (Г. Барв.). А тепер їй Микита просвітку не дає, переймає та нагадує старе цілування (Грінч.). Люди очі висміють, просвітку мені не буде (Кониськ.)]. -ход горный - прохід міжгірний, тіснина. Лесной -ход зверей - лаз, (ум.) лазок (-зка). Слуховой -ход - слуховий провід (-воду). Задний -ход - відхідник, калюх (-ха), гузно, (опис.) дупельце, вікно, кагла.

* * *

1) ( действие) прохо́дження

2) ( место) прохі́д, -хо́ду, хід, род. п. хо́ду, хідни́к, -а

дать давати, дати, (о многих, сов.) подавати [Подавав (= дал) серпи їм золотії (Чуб.)]; завдавати, завдати; подавати, подати; наділяти, наділити кому що; видавати, видати; надавати, надати; уділяти, уділити. [Чи даси мені коня в місто поїхати? Дамо (повел. даймо) їм добру одсіч. Не дасть погибати (Шевч.). Яких уже ліків мені не завдавали! (М. Вовч.). Він мені подав за себе викуп (Куліш). А в тексті було подано життєпис його (Крим.). Наших друзів наділяє нам випадок, а не наш вибір (Крим.). Зроби мені коробочку солом'яну, дак я тобі наділю в'юнів і карасів (Г. Барв.). Невмолотне жито - зовсім мало з копи видає. Моя матінко, нащо ти мене нещасницю вродила, гірку долю вділила?]. Дай(ка), дайте(ка) - дай лиш (лишень), дайте лиш (лишень), дай-но; (сёмка) ке лиш (лишень), кете-лиш (лишень). [Коли не вмієш пирога з'їсти, ке його сюди (Ном.). Кете лиш кресало (Шевч.). А ке я заграю]. Давай, давайте! (= ну-ка!) - ну, нум(о), давай, давайте, (вульг.) ке, кете! [Нум гуртом співать! (Гліб.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Давай він його прохати. Ке стану і я вірші писать (Квітка)]. Давай бог ноги - хода, ходу, в ноги, шуги. [Вона за ним, він мерщій хода, біжить. А по добридню та й шуги - бувайте здорові, шукайте вітра (М. Вовч.)]. Дай бог, чтобы (чаще с оттенком недоброжелательства) - бодай (с прош. врем.), (зап.) богдай; бодай-би. [Бодай ти пропав!]. Не дай, бог - крий, боже; не доведи, Господи! Что бог даст - дійся воля божа. Дать какую-либо малость - перекинути щось. [Я тобі за те щось перекину: сальця чи борошенця]. Дать многим (оделить) - обдати, пообдавати кого. [Усіх пообдавали хлібом]. Дать много - надавати. [Сестра йому надає книжок додому (Квітка)]. Давать в обрез - видавцем давати. [У нас не дуже роз'їсися, бо й хліб видавцем дають]. Дать в достаточном количестве - надати. [Грошики здобува, та як їх і сюди, і туди треба, так нікуди і не надасть (Квітка)]. Дать ещё будучи живым - ще за живота дати, теплою рукою дати. Ровно ничего не дал - нічогісінько не дав, і на нігтик не дав (не покинув). Дать в замену - підставити. [Товар у кого захоріє - уже він свій підставить (Г. Барв.)]. Давать показание - складати свідоцтво, свідчити, зізнавати. Д. отчёт - подавати звідомлення про що, здавати справу з чого. Давать очную ставку - зводити на очі кого з ким. Дать тягу, стрекача, стречка - дременути, чкурнути, п'ятами накивати, драпнути, драпонути, дмухнути, дати драла, дмухнути драла. Дать знать - дати (подати) звістку кому, оповістити кого. Дать знать о себе - об'явитися. Дать себя знать, помнить, почувствовать - датися знати кому, датися в знаки, в тямки, в помку, увіритися, упектися, дошкулити, допекти кому. Давать понять - дати на розум (на здогад) кому. Дать другой оборот делу - повернути справу (на инакше). Ни дать, ни взять такой - достоту такий, існісінько такий. Быть данным - датися. [Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.)]. То, что дано - данка. [Обіцянка, а не данка - дурному радість (Ном.)]. Дающий - давач.

* * *

несов.; сов. - дать

1) хід, род. п. хо́ду; ( движение) рух, -у; (шаг, аллюр, побежка) хода́; ( проход) хідни́к, -а

2) ( течение) хід, пере́біг, -у; ( развитие) ро́звиток, -тку

1) (вместе со ступнёй или без ступни) нога (мн. ноги, ніг); (ступня) нога, (зап.) стопа. [Тупне кінь ногою (Шевч.). Хлопчик стоїть на одній нозі (М. Вовч.). Вовка ноги годують (Номис). Стежка засипана снігом, і ані одного сліду стопи людської не видно на його білій скатерті (Франко)]. Две, обе -ги - дві, обидві ноги (нозі). [Стає на руках, одкидає обидві нозі назад, неначе брикає ними (Н.-Лев.)]. Левая, правая -га - ліва, права нога. Задние, передние -ги - задні, передні ноги. Деревянная -га - дерев'яна нога, (деревяшка) дерев'янка, (костыль) милиця. Вверх -гами - а) (в прямом знач.) догори ногами, горініж, сторч головою; б) (перен.: вверх дном) догори ногами, догори коренем, шкереберть. [Все він перевернув догори коренем (Звин.)]. -гами вниз (к земле) - долініж. Босыми -гами - босими ногами, (босиком) босоніж. В -гах - в ногах. Пусть не путается в -гах партии - (не)хай не плутається під ногами в партії. На босую -гу - на босу ногу, (на-)босоніж, на-босе. Лёгкий на -гу - см. Лёгкий 7. Он на -гах (ходит, здоров) - він уже підвівся (став) на ноги, він уже ходить, він уже здоровий (одужав, вичуняв, диал. оклигав и оклигнув). Он уже опять на -гах - він уже знов(у) на ногах. В грехах, да на -гах - у гріхах, та на ногах. Быть весь день на -гах - бути цілий день на ногах, цілий день не сісти (не присідати). [Я-ж цілий день не сяду! (Звин.)]. Под -гами - під ногами, (изредка) під ногою. [Ви підіймаєтесь сходами; вони риплять під вашою ногою (Микит.)]. С головы до -ног, с ног до головы - від голови до ніг (зап. до стіп), від ніг (зап. від стіп) до голови. [Обміряв її величним поглядом од голови до ніг (Крим.)]. Вооружённый с головы до ног - озброєний від голови до ніг (до п'ят). Со всех ног - що-духу (в тілі), що є (єсть) духу, скільки духу, що-дух у тілі (М. Вовч.), що ноги несуть (несли), (во всю прыть) чим-дуж, (во все лопатки) на всі заставки, на всю витягу, (опрометью) прожогом. С руками и (с) -гами - з руками й (з) ногами. У чьих ног - коло (біля) чиїх ніг (зап. стіп), (зап.) у чиїх стіп. [У стіп твоїх (душа) весь свій тягар скидає (Франко)]. Ни -гою (к кому) - (а)ні кроку (ні ногою) (до кого). -ги не клади (не ставь, не заноси) куда - і ступнути (і ходити) не думай куди, (а)ні кроку (ні ногою) куди. -ги моей не будет у тебя - ноги моєї не буде в тебе. Бросаться, броситься кому в -ги - кидатися, кинутися кому в ноги (під ноги, до ніг), падати, впасти кому в ноги (під ноги, до ніг). [Упав фараону під ноги (Франко). Він упав до ніг милосердного анабаптиста (Кандід)]. Быть на короткой (дружеской) -ге с кем - см. Короткий 4. Быть (стоять) одной -гой в могиле - бути одною ногою в труні (в домовині), стояти одною ногою над гробом (у гробі, в домовині). Валиться, свалиться с ног - на ногах не стояти (не встояти), валитися (падати), звалитися (з ніг). [Вийду за ворота, від вітру валюся (Метл.)]. Вставать с левой -ги, левою - гою (с постели) - вставати на ліву ногу (лівою ногою) (з постелі, з ліжка). Давай бог -ги - ходу, хода, драчки, навті[е]ки, навтікача; срв. Наутёк. [Як побачив це я, кинув мерщій кавун, та ходу (Звин.). Я, не довго думавши, зараз навтіки, куди очі зирнули, а ноги понесли (М. Вовч.)]. Держать свой дом на приличной -ге - держати (тримати) свою господу на порядній (пристойній) стопі (на пристойній лінії, як у (добрих) людей, як порядним людям годиться). Держаться, удержаться на -гах - триматися (держатися), втриматися, (вдержатися) на ногах. Жить на широкую (на большую, на барскую) -гу - жити на широку стопу (в розкошах, на всю губу, по-панському, диал. велико), розкошувати, панувати. [Захотів він велико жити і аж три кімнати собі найняв (Лубенщ.)]. Итти (-га) в -гу - іти (ступати) (нога) в ногу, іти (ступати) ступінь у ступінь, (держать шаг) тримати крок. [В мене донька в ногу з Жовтнем завжди йде (Влизько). Він так ступінь у ступінь ступає, наче міря, як тра ступати (Канівщ.). Жовнярський крок тримати (Франко)]. Не в -гу итти, сбиваться (сбиться) с -ги - іти не в ногу. Итти -га за -гу (-га по -гу) - іти нога за ногою; см. ещё Медленно 1 (Итти -но) и Плестись 2. [Ішов захожий тихо, нога за ногою (Мирний)]. Кидать, кинуть что под -ги кому - кидати, кинути що під ноги кому. Кланяться, поклониться в -ги - кланятися (вклонятися), вклонитися в ноги. [Вклонилася низенько, аж в самії нозі (Сл. Закр.)]. Класть (слагать), положить (сложить) что к -гам чьим - класти (складати), покласти (скласти) що до ніг чиїх. [До ніг народженої з піни складайте… ліхтар мій… і кий (М. Зеров)]. -ги носят - ноги носять. Куда -ги понесут - куди ноги понесуть, (куда глаза глядят) світ за очі (за очима), куди глядя, навмання, навманя[ь]ки. Отбиваться от чего руками и -гами - відбиватися від чого руками й ногами, (сопротивляться) пручатися проти чого руками й ногами, опинатися (огинатися) (що-сили) проти чого. Переваливаться с -ги на -гу - перехилятися (перехняблюватися) з боку на бік, коливати з ноги на ногу; см. Переваливаться 3. Переминаться с -ги на -гу - переступати з ноги на ногу (фам. з однієї на другу), (топтаться) тупцюватися, тупцятися, топтатися. Плясать в три -ги - витанцьовувати на всі заставки. -ги не повинуются (не слушаются) - ноги не слухають(ся) (не х(о)тять слухатися). -ги подкашиваются, подкосились - ноги підломлюються (підтинаються, мліють), підламалися (підтялися, помліли). Поднимать, поднять (поставить) кого на -ги - а) (больного) зводити, звести кого на ноги, на світ пустити кого. [Хто мене на світ пустив? - Я тепер здорова (Мартинов.)]; б) (перен.) зводити (ставити), звести (поставити) кого на ноги; срв. Поставить 1. Подставлять -гу - см. Ножка (Подставлять -ку). Положить -гу на -гу - закласти ногу на ногу. Поставить войска на военную, на мирную -гу - перевести військо на воєнне, на мирне становище. Протянуть -ги - а) (в прямом знач.) простягти (витягти) ноги, (о мног.) попростягати (повитягати) ноги; б) (умереть) простягтися, випростатися, (вульг.) задерти ноги, дуба дати, ґиґнути, освіжитися, перекинутися. См. Протягивать 1 (-нуть ноги). Сбивать, сбить с ног кого - збивати (валити, звалювати), збити (звалити) з ніг кого; см. ещё Заморочить кого. Связать кого по рукам, по -гам - зв'язати кому руки й ноги, (сделать жизнь несчастной) зав'язати кому світ. Срезать кого с ног - знеславити, зганьбити, зганьбувати кого. Ставать (вставать, становиться), стать (встать) на -ги - а) (в прямом знач.) зводитися (здійматися, спинатися), звестися (знятися, с[зі]п'ястися) на ноги, (порывисто) схоплюватися (зриватися), схопитися (зірватися) на (рівні) ноги; б) (перен.) спинатися (зводитися, здійматися), с[зі]п'ястися (звестися, знятися) на ноги (на собственные -ги: на власні ноги), (диал.) оклигати, оклигати и оклигнути. Срв. Подниматься. [Коли довелося спинатися на власні ноги, то обставини дуже змінилися на гірше (Н. Громада). Він довго бідував; оце оклигав, як зробився завідуючим ремонтами (Лубенщ.)]. Ставать (вставать, становиться подниматься), стать (встать, подняться) на задние -ги - ставати, спинатися, зводитися, здійматися), стати (с[зі]п'ястися, звестися, знятися), (о мног.) поставати (поспинатися, позводитися, поздійматися) на задні ноги, (на дыбы) ставати, стати, (о мног.) поставати цапа (цапки, цапком, ставма, дуба, дибки дибка, гопки). Не знает, на какую -гу, стать - не знає, на котру ступити (ступнути). Стать без ног - позбутися ніг, втратити ноги, зробитися безногим, збезножіти. Еле -ги унести откуда - ледве ноги винести, ледве втекти (диал., зап. вивтекти) звідки. Унеси бог -ги - аби тільки (лиш(е)) втекти; см. ещё выше Давай бог -ги. Руками и -гами упираться - упиратися руками й ногами; см. ещё выше Отбиваться руками и -гами. Хромать на одну -гу - кульгати (шкандибати, шкатульгати) на одну ногу. Ног под собою не чувствовать (не чуять) - землі (ніг) під собою не чути. [Землі під собою не чув: як той вітер мчавсь (Мирний)]. Шаркать -гами - човгати (совгати) ногами. Одна -га тут другая там - одна нога тут, друга там; (реже) на одній нозі. [«Хутче-ж!» - «На одній нозі» (Свидн.)]. За глупой головой и -гам непокой - за дурною головою і ногам лихо (Приказка). Баба-яга, костяная -га - баба-яга нога-костюга, баба-яга костяна нога (ЗОЮР II);

2) (подставка, стойка) нога; срв. Ножка 2;

3) строит., техн. - (крана, копра, циркуля) нога; (наслонная) наріжник (-ка); (стропильная) кроквина;

4) (у сапожников) копил (-ла); см. Колодка 3;

5) (снопов) ряд (-ду), рядок (-дка).

* * *

1) ( движение) Gang m (умл.), Bewégung f, Lauf m (умл.); мор. Fahrt f ( скорость)

2) перен. ( течение) Lauf m, Verláuf m; Áblauf m

3) (вход, проход) Gang m, Éingang m

4) ( в настольных играх) Zug m (умл.) (в шахматах; тж. перен.); Áusspielen n ( в картах)

5) тех. Fáhrwerk n

6)

••

1) (действ.) приймання. -ём денег, заказов - приймання грошей, замовленнів. -ём рекрутов - прийом. [Ой ставали до прийому, а все в одну лаву (Грінч. III)]. Производить -ём в школу - приймати, прийняти, записувати, записати, набирати, набрати до школи;

2) (встреча и привет) приймання, прийняття, вітання, (реже) шана. [Відбулося урочисте прийняття (вітання) гостей. Чи хороше там гостювать? Яка була тобі там шана? (Глібов)];

3) напад (-ду), захід (-ходу), раз (-зу). [Ви всіма нападами, а ну-те ще по-жіночому! (Мир.)]. В один -ём - заразом, за одним разом, за одним ходом (заходом), за одним нападом. В два (три) приёма - двома (трьома) нападами, заходами. [Трьома нападами сіяли ліс (Звин.). Трьома нападами дощ ішов (Грінч.)]. В несколько -ёмов - кількома нападами. Повторительный -ём - наворот. [Вони трьома наворотами пили в нас (Крим.)]. -ём пищи - поїдка, попоїжка. [Лікарство тричі на день пити після попоїжки]. Дать лекарство в два -ёма - дати ліки за два рази. По ложке на -ём - по ложці на раз;

4) (способ, сноровка) спосіб (-собу). Не велика штука дерев'яну ложку зробити, а все-таки треба мати свої способи (Франко)]. Хитрые -ёмы - мудрощі, викрутаси. Проделать ч.-нб. другим -ёмом - зробити що иншим способом. Здесь нужен другой -ём - сюди треба иншого способу;

5) (движения, ухватки) удаль (-ли), вдача (-чі). [Вся батьківська удаль у нього (Херс.)].

* * *

1) ( действие) прийма́ння, прийняття́; диал. приняття́

2) (отдельный момент процесса, работы, деятельности) за́хід, -ходу

3) ( в остальных значениях) прийо́м, -у; ( способ) спо́сіб, -собу